хмара пилу

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

1. n

1) пил, порох

2) пилинка

3) пучка, щіпка

4) хмара, клуби пилу

5) перен. шум, метушня

6) поет. прах; тлін

7) розм. гроші, дзвінка монета

8) розм. борошно

9) бот. пилок

2. v

1) стирати пил; обмітати; вибивати пил; витрушувати, зчищати; витирати порох

2) посипати, обсипати

3) сипати, підсипати

4) запилити, запорошити

5) амер., розм. мчати, нестися; переганяти, залишати позаду

6) розм. замилювати очі

* * *

1) пил

2) пилина, порошина; пучка, щіпка

3) хмара, хмара пилу; шум, метушня

4) порох; тлін

5) гроші, дзвінка монета

6) aвcтpaл. борошно

7) бoт. пилок

8) = dust-brand

1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)

2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати

3) запилити; запорошити

4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)

5) втирати очки

1. n

1) шум; хвилювання; метушня

2) задушливий дим; хмара куряви; курява

2. v

1) хвилювати, турбувати

2) хвилюватися, турбуватися; метушитися

* * *

1) задушливий дим; хмара пилу

2) шум; хвилювання, метушня

той, хто показує; експонент

1. n

1) злива

2) значне випадання (снігу тощо)

3) фіз. злива космічного проміння, потік електронів

4) душ

5) безліч

6) амер., розм. прийом гостей для підношення подарунків (нареченій)

2. v

1) лити (ся) зливою; бути сильним (про град, сніг тощо)

2) сипатися (градом), литися (потоками)

3) засипати, закидати (чимсь)

4) поливати, зрошувати; бризкати

5) прийняти душ

* * *

1) злива; рясне випадання (снігу, граду)

2) душ ( shower bath)

3) велика кількість, маса

4) = shower party

1) обсипати, закидати, закидати ( shower up)

2) литися зливою; бути сильним (про град, сніг); литися ( струмками); сипатися ( градом)

3) поливати, зрошувати; бризкати

4) прийняти душ

1) див. show III + - er

2) експонент

1) пил

2) пилина, порошина; пучка, щіпка

3) хмара, хмара пилу; шум, метушня

4) порох; тлін

5) гроші, дзвінка монета

6) aвcтpaл. борошно

7) бoт. пилок

8) = dust-brand

1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)

2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати

3) запилити; запорошити

4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)

5) втирати очки

1) задушливий дим; хмара пилу

2) шум; хвилювання, метушня

1) злива; рясне випадання (снігу, граду)

2) душ ( shower bath)

3) велика кількість, маса

4) = shower party

1) обсипати, закидати, закидати ( shower up)

2) литися зливою; бути сильним (про град, сніг); литися ( струмками); сипатися ( градом)

3) поливати, зрошувати; бризкати

4) прийняти душ

1) див. show III + - er

2) експонент

1) вихор; завихрення; турбулентність

2) хмара (пилу, диму)

•

- air eddy

1. n

1) юрба, юрма, натовп

2) рій бджіл

3) купа, маса, сила-силенна

2. v

1) товпитися, юрмитися

2) кишіти (чимсь — with)

3) роїтися (про бджіл)

4) сходити, вилазити, видиратися (тж swarm up)

* * *

1) рій, хмара; зграя; юрба; бджолиний рій

2) маса

1) юрбитися

2) ( with) кишіти

3) роїтися ( про бджоли)

1) рій, хмара; зграя; юрба; бджолиний рій

2) маса

1) юрбитися

2) ( with) кишіти

3) роїтися ( про бджоли)

налётывать, налететь

1) (надлетать) на(д)літати, на(д)летіти, налинути, (стремит.) наринути. [Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду (Чуб. V). Як раптом налинула хмара бог-знає звідки, так раптом і зникла у безвість (Дніпр. Ч.)]. -тел ветер - налетів (нахопився) вітер. [На половині дороги нахопився вітер з полудня, нагнав хмари піску (Л. Укр.)];

2) (прилетать во множестве - в прям. и перен. знач.) налітати, налітувати, налетіти, поналітати, налинути, (слететься) назлітатися. [Як та галич поле криє, ляхи, уніяти налітають (Шевч.). Налітували голуби бо-зна відкіля (Харківщ.). Пилу у вікно багато налетіло (Київщ.). Звідки це оси до нас поналітали? (Київщ.). Назліталося птиці без ліку (Грінч.). Налинули голуби із чужої сторони (Чуб. V). Раптом налинули хмари і потьмарили ясний день (М. Грінч.)]. -тело много листьев - налетіло (опало: нападало) багато листя;

3) на кого, на что - налітати, налетіти, (наскакивать) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, наскакувати, наскочити на кого, на що; (нападать) нападати, напасти, (напускаться) нападатися, напастися на кого. [Птахи налітали на маяк і вбивалися (Загірня). Вагон нагнався на вагон (Звин.). Човник нагнався на підводну скелю (Крим.). З розгону він наскочив (набіг) на мене (Київ). Козаки наскочили на замок (Загірня)]. Налетевший - що (хто) налетів и т. п.; налетілий, (о мног.) поналіталий.

* * *

1) наліта́ти, налетіти, -лечу́, -лети́ш и мног. поналіта́ти; сов. поэз. нали́нути

2) ( наталкиваться) наліта́ти, налетіти; ( наскакивать) наска́кувати, наско́чити, наганя́тися, нагна́тися (нажену́ся, нажене́шся)

3) (перен.: напускаться) наліта́ти, налеті́ти; напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся, напада́тися, напа́стися, -падуся, -падешся

4) (набрасываться на что-л.) наліта́ти, налеті́ти